мешкати

ме́шкати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. мешкати — (де) проживати, г. замешкувати; (безвиїзно) домувати, (на квартирі) квартирувати; п! ЖИТИ; п-к -АЮЧИЙ, що мешкає, жилець, мешканець, фр. поселений, г. замешкалий.  Словник синонімів Караванського
2. мешкати — див. жити  Словник синонімів Вусика
3. мешкати — -аю, -аєш, недок. 1》 Жити, проживати (у певному приміщенні). || Жити (в гнізді, лігві і т. ін. – про тварин, птахів). 2》 рідко. Жити, проживати у певній місцевості, місці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мешкати — МЕ́ШКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Жити, проживати (у певному приміщенні). Вілла, де я мешкаю, в кращій, тихішій і теплішій частині острова (М. Коцюбинський); У тім самім домі, де мешкала учителька Марія, була на піддашші маленька ..  Словник української мови у 20 томах
5. мешкати — ме́шкати проживати (ср, ст): Хату будували щонайменше два роки. Першого року “тягнули” під дах і вінчали роботу, а через зиму мури мали висохнути. Тоді будову хати викінчували. Це тривало довго і коштувало багато, але будинок міг стояти сотні років.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. мешкати — ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні).  Словник синонімів української мови
7. мешкати — МЕ́ШКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Жити, проживати (у певному приміщенні). Вілла, де я мешкаю, в кращій, тихішій і теплішій частині острова (Коцюб., III, 1956, 406); У тім самім домі, де мешкала учителька Марія, була на піддашші маленька..  Словник української мови в 11 томах