мешкати
ме́шкати проживати (ср, ст): Хату будували щонайменше два роки. Першого року “тягнули” під дах і вінчали роботу, а через зиму мури мали висохнути. Тоді будову хати викінчували. Це тривало довго і коштувало багато, але будинок міг стояти сотні років. В такій хаті мешкали покоління за поколіннями (Тарнавський З.)
◊ ме́шкати кутом винаймати частину кімнати (ст): В розпуці пішов мешкати кутом до зизоватої вдови, що на Вірменській, ріг Домініканської, мала свою нору із спільним виходком для цілої камениці (Тарнавський З.)
◊ ме́шкати на ґра́нду → ґранда
◊ йти ме́шкати студ. іти додому (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт