мешти

ме́шти туфлі (м, ср, ст): Ну так, Сяню, як хтось має одні мешти, і саме тоді віддерлася йому шкірка від каблука... А на єдиних панчохах, “зіпраних” так, що аж вкрилися чимось подібним до моху, зробилася діра... Моя єдина ґранатова суконка світиться на ліктях, як паркетова долівка, а модою нагадує часи “шімі”, і треба через те сидіти в хаті, хоч навіть деколи найдеться якась вільна хвилина (Ярославська)

◊ шлю́бні ме́шти ірон. найкраще, святкове, вихідне взуття (м, ср, ст)

Значення в інших словниках

1. мешти — Ме́шти: — чоботи, взуття [9;52]  Словник з творів Івана Франка
2. мешти — Ме́шти, мн. Туфлі. Домові мешти і пантофлі до лявн-теніс, методи Кнайпа, Лямана і т. д. (Б., 1899, рекл.); Капелюхи з фільцу, ковнярики і маншети для панів і хлопців, куфри до подорожи і ташки для пань, мешти для пань, панів і дітий, сандалки для пань...  Українська літературна мова на Буковині
3. мешти — мешт, мн., діал. Легкі татарські черевики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мешти — МЕ́ШТИ.  Словник української мови у 20 томах
5. мешти — Мешти, мешт ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки. Желех.  Словник української мови Грінченка