Орфографічний словник української мови

мигкотіти

мигкоті́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мигкотіти — див. блищати  Словник синонімів Вусика
  2. мигкотіти — мигкотить і мигкоче, недок., діал. Мигтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мигкотіти — МИГКОТІ́ТИ, мигкоти́ть і мигко́че, недок., діал. Мигтіти. Блискавка мигкоче (С. Руданський); Білявий огник мигкотів, і шкварчав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. мигкотіти — МИГКОТІ́ТИ, мигкоти́ть і мигко́че, недок., діал. Мигтіти. Блискавка мигкоче (Рудан., Вибр., 1937, 246); Білявий огник мигкотів, і шкварчав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (Фр., VI, 1951, 99).  Словник української мови в 11 томах