мигкотіти
МИГКОТІ́ТИ, мигкоти́ть і мигко́че, недок., діал.
Мигтіти.
Блискавка мигкоче (С. Руданський);
Білявий огник мигкотів, і шкварчав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)МИГКОТІ́ТИ, мигкоти́ть і мигко́че, недок., діал.
Мигтіти.
Блискавка мигкоче (С. Руданський);
Білявий огник мигкотів, і шкварчав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)