Словник української мови у 20 томах

мигкотіти

МИГКОТІ́ТИ, мигкоти́ть і мигко́че, недок., діал.

Мигтіти.

Блискавка мигкоче (С. Руданський);

Білявий огник мигкотів, і шкварчав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мигкотіти — мигкоті́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. мигкотіти — див. блищати  Словник синонімів Вусика
  3. мигкотіти — мигкотить і мигкоче, недок., діал. Мигтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мигкотіти — МИГКОТІ́ТИ, мигкоти́ть і мигко́че, недок., діал. Мигтіти. Блискавка мигкоче (Рудан., Вибр., 1937, 246); Білявий огник мигкотів, і шкварчав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (Фр., VI, 1951, 99).  Словник української мови в 11 томах