милувати — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

милувати — 1) жаліти, щадити, давати пільгу, юр. АМНЕСТУВАТИ; (смертника) дарувати життя кому. 2) див. ГОЛУБИТИ; (око) тішити, звеселяти, радувати. Словник синонімів Караванського
милувати — I милув`ати-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 нар.-поет., розм.Пестити кого-небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). 2》 Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
милувати — МИЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. нар.-поет., розм. Пестити кого-небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
милувати — бог (Госпо́дь) ми́лував / поми́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Фразеологічний словник української мови
милувати — ЖАЛІ́ТИ (відчувати жалість, співчуття до когось), ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ, МИ́ЛУВАТИ, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ШКОДІ́ТИ діал. Мачуха так чужих дітей жаліє, як зимою сонце гріє (прислів'я); Усі, хто знав її, жалкували молоду... Словник синонімів української мови
милувати — МИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Не завдавати шкоди кому-, чому-небудь; позбавляти неприємностей; жаліти. За що пак милує господь Лихую твар такую, Як цей правитель?.. (Шевч. Словник української мови в 11 томах
милувати — Милувати, -лую, -єш гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. МВ. ІІ. 83. Нехай Бог милує. Ном. № 8388. --------------- Милувати, -лую, -єш гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. Словник української мови Грінченка