Значення в інших словниках
-
мнимий —
Мними́й. Уявний, гаданий. За мниму обиду чести жандармів суд засудив несправедливо п. Пігуляка на 5 зр[иньских] кари (Б., 1895, 25, 3); Замісць безпристрасним, чесним і поважним способом, а то: поважною...
Українська літературна мова на Буковині
-
мнимий —
-а, -е. 1》 Який насправді не існує, не має місця; уявний, гаданий. 2》 Несправжній, удаваний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мнимий —
Уроєний, уявний, сповидний, вигаданий, гаданий, неправдивий, див. фіктивний, фантазія
Словник чужослів Павло Штепа
-
мнимий —
МНИ́МИЙ, а, е. 1. Який насправді не існує, не має місця; уявний, гаданий. При ураженні електричним струмом смерть часто бував лише мнимою (з наук. літ.). 2. Несправжній, удаваний. Мнимий монгол зліз із коня, скинув із себе кожух (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
мнимий —
МНИ́МИЙ, а, е. Який насправді не існує, не має місця; уявний, гаданий. Отже, річ формально може мати ціну, не маючи вартості. Вираз ціни є тут мнимий.. (Маркс, Капітал, т. І, кн.
Словник української мови в 11 томах