мовчазливо —
Присл. до мовчазливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мовчазливо —
МОВЧАЗЛИ́ВО. Присл. до мовчазли́вий. Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (П. Грабовський); Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
мовчазливо —
МОВЧАЗЛИ́ВО. Присл. до мовчазли́вий. Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (Граб., І, 1959, 414); Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Збан., Мор. чайка, 1959, 153).
Словник української мови в 11 томах
мовчазливо —
Мовчазливо нар. = мовчазно.
Словник української мови Грінченка