мовчазливо
МОВЧАЗЛИ́ВО.
Присл. до мовчазли́вий.
Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (П. Грабовський);
Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)МОВЧАЗЛИ́ВО.
Присл. до мовчазли́вий.
Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (П. Грабовський);
Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)