мовчазливість

МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до мовчазли́вий.

Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім .. лиці .. Усе те відраджувало від неї (І. Франко);

Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Г. Коцюба).

Значення в інших словниках

1. мовчазливість — мовчазли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мовчазливість — -вості, ж. Абстр. ім. до мовчазливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мовчазливість — МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім.. лиці.. Усе те відраджувало від неї (Фр., І, 1955, 262); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 64).  Словник української мови в 11 томах