Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мовчазливість —
мовчазли́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мовчазливість —
МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім .. лиці .. Усе те відраджувало від неї (І. Франко); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Г. Коцюба).
Словник української мови у 20 томах
мовчазливість —
МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім.. лиці.. Усе те відраджувало від неї (Фр., І, 1955, 262); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 64).
Словник української мови в 11 томах