мовчазливість

мовчазли́вість

-вості, ж.

Абстр. ім. до мовчазливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовчазливість — мовчазли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мовчазливість — МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім .. лиці .. Усе те відраджувало від неї (І. Франко); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах
  3. мовчазливість — МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім.. лиці.. Усе те відраджувало від неї (Фр., І, 1955, 262); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 64). Словник української мови в 11 томах