1. Словник української мови в 11 томах

мовчазливість

МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий.

Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім.. лиці.. Усе те відраджувало від неї (Фр., І, 1955, 262);

Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовчазливість — мовчазли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мовчазливість — -вості, ж. Абстр. ім. до мовчазливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовчазливість — МОВЧАЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазли́вий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім .. лиці .. Усе те відраджувало від неї (І. Франко); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах