мовчазно —
Присл. до мовчазний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мовчазно —
МОВЧА́ЗНО. Присл. до мовчазни́й. Я тільки та тінь моя власна Мовчазно по вулиці йшли (Леся Українка); Мовчазно й похмуро заходили в хату лісовики (М. Стельмах); – Як же тепер? – мовчазно питають Бронникова бійці (О. Гончар); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
мовчазно —
МОВЧА́ЗНО. Присл. до мовчазни́й. Я тільки та тінь моя власна Мовчазно по вулиці йшли (Л. Укр., IV, 1954, 86); Мовчазно й похмуро заходили в хату лісовики (Стельмах, Хліб.., 1959, 396); — Як же тепер?...
Словник української мови в 11 томах
мовчазно —
Мовчазно нар. Молчаливо.
Словник української мови Грінченка