молитва —
Поетичний твip на бiблiйнi, житiйнi теми. Виникла на основi пеpвiсних магiчних заклинань i замовлянь, пpохань, звеpнень до вищих сил, стала атpибутом культiв i обpядiв. Побудована на вipi в магiчну силу слова: “Отче наш”.
Словник стилістичних термінів
молитва —
Усталена словесна формула, змістом якої є звернення до Господа Бога, Пресвятої Богородиці та святих із проханням чи подякою або прославлення священних осіб і подій
Словник церковно-обрядової термінології
молитва —
[молитва] -вие, д. і м. -в'і, мн. молиетви, молиетоў дв'і молитвие
Орфоепічний словник української мови
молитва —
-и, ж. 1》 Дія за знач. молитися 1); моління. 2》 Установлений текст, який промовляється, виголошується віруючими під час звернення до Бога, до святих.
Великий тлумачний словник сучасної мови
молитва —
МОЛИ́ТВА, и, ж. 1. Дія за знач. моли́тися 1; моління. Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч (М. Коцюбинський); Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
молитва —
Богові молись, а до берега гребись. Проси Бога о поміч, але рук не закладай. З молитвою на устах, а з роботою у руках ніде не загинеш. Віра в силу молитви та праці. Молитва ломить залізо. Молитва дає сили поконати найбільші перешкоди.
Приповідки або українсько-народня філософія
молитва —
• молитва 1) Невід'ємна частина реліг. культу, реалізована переважно у формі звертання індивіда або колективу до природних і надприродних сил з різноманітними проханнями (як духовного, так і матеріального характеру).
Українська літературна енциклопедія
молитва —
осн. (поруч з жертвою) акт релігійного культу, метою якого є встановлення людиною контакту з Богом, який їй являється; м. висловлюється словом, мовчанням, жестом, позою тіла; відрізняється м. спільна (публічна) і...
Універсальний словник-енциклопедія
молитва —
чита́ти (вичи́тувати) / прочита́ти (ви́читати) моли́тву кому і без додатка. Дорікати кому-небудь, лаяти, сварити когось. (Храпко:) А то все що на шармака воно (добро) доводиться (дістається), нетруджена копійка до рук доходить!...
Фразеологічний словник української мови
молитва —
МОЛИ́ТВА (установлений текст, звернений до Бога, до святих); ПСАЛО́М (релігійна пісня, що як складова частина входить у Псалтир); ЛІТА́НІЯ (у католиків); ОТЧЕНА́Ш (у віруючих християн); ВІДХІДНА́ (над тим, хто помирає).
Словник синонімів української мови
молитва —
МОЛИ́ТВА, и, ж. 1. Дія за знач. моли́тися 1; моління. Інші знов радили зійтись до синагоги і в молитвах провести ніч (Коцюб., II, 1955, 175); Пройшла вечірня молитва й перевірка. Казарма помалу стала затихати (Тулуб, В степу.., 1964, 130).
Словник української мови в 11 томах
молитва —
Молитва, -ви ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Кв. І. 5. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Левиц. І. ум. моли́твочка. МВ. (КС. 1902. X. 156. молитовка.
Словник української мови Грінченка