молитва
моли́тва
• молитва
1) Невід'ємна частина реліг. культу, реалізована переважно у формі звертання індивіда або колективу до природних і надприродних сил з різноманітними проханнями (як духовного, так і матеріального характеру). Відбиває рівень розвитку масової й особистісної свідомості в межах певної релігії.
2) Літ. жанр, що є відгалуженням медитативної лірики (див. Медитація). Тип М., характерний для середньовіч. і новітньої європ. поезії, склався в основному під впливом бібл. (див. Біблія) традиції, відбитої, зокрема, в М. Ієремії, Ісуса Христа, ряді текстів Книги Псалмів тощо. Літ. М. теж генетично пов'язана з такими жанрами христ. літургії як псалом, кант, гімн, єктенія (назва групи молитовних прохань) і т. п. Поряд з церк.-літург. та літ. молитвами побутували також апокрифічні М., складені за зразком літургійних з використанням елементів нар. вірувань, заговорів, заклинань. В Україні ці М. збереглися у фольклор. традиції, чимало — у рукописних пам'ятках 17 — 18 ст. Найпоширенішими серед апокриф. М. є М.-заговори від лихоманок. Вони справили певний вплив на розвиток літ. М. (напр., елементи апокриф. М. є в Плачі Ярославни із "Слова о полку Ігоревім"). Чільним у М. є психол.-художнє відображення мотивів сповідальності, духовного єднання з Абсолютом тощо; важливими композиційно-змістовими елементами — благодаріння й славослів'я. Літ. М. розвивалася шляхом збагачення відбитого в ній емоц.-психол. стану лірич. суб'єкта, саме ж звертання до Бога нерідко набувало риторичного характеру — напр., "Молитва" ("Всевишній! Я Тобі молюся") П. Куліша. Органічними для літ. М. є також соціально-політ. і нац.-визв. мотиви ("Молитва" Т. Шевченка; стилізованою М. також є гімн "Боже, Великий, Єдиний" О. Кониського). В укр. поезії жанр М. побутує з кін. 16 ст., не втрачаючи актуальності до сьогодні. Високомистецькі зразки літ. М. є серед творів Л. Костенко ("Вибране". К., 1989), Д. Павличка ("Гранослов". К., 1968) та ін. Жанр М. продуктивний у творчості К. Мотрич ("Молитва до мови", "Молитва до убієнних голодом", "Молитва до України", всі. — 1991), поетів укр. зарубіжжя. Багато М. увійшло до "Хрестоматії української релігійної літератури" (кн. 1. Поезія. Мюнхен — Лондон, 1988), упорядкованої І. Качуровським.
♦ Вид.: Український православний молитовник. К., 1992.
■ Літ.: Никольский А. Молитвослов с замечаниями о важности молитв, о происхождении их и церковном употреблении. М., 1884; Івакін Ю. О. "Молитва". В кн.: Івакін Ю. О. Коментар до "Кобзаря" Шевченка. Поезії 1847 — 1861 pp. K., 1968; Бондар М. П. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. К., 1986.
І. П. Бетко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)