молодець —
Юнак, парубок, хлопець-молодець, жм. козак, с. зух, хват; (завзятець) сміливець, с. відчаяка, відчайдух; молодчага.
Словник синонімів Караванського
молодець —
див. молодий; хлопець
Словник синонімів Вусика
молодець —
[молодец'] -одз'ц'а, ор. -одзцем, м. (на) -одзцев'і /-лоудз'ц'у, кл. -оджчеи, мн. -лоудз'ц'і, -лоудз'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
молодець —
-дця, ч. 1》 Молода неодружена людина; парубок. 2》 також молодець; мн. молодці, нар.-поет. Статна здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду. 3》 у знач. присудк. сл., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
молодець —
МОЛОДЕ́ЦЬ, дця́, ч. 1. Молода неодружена людина; парубок. Ой удовець не молодець: всі норови знає, – ой він твоє біле личко із своїм зрівняє (Сл. Б. Грінченка); – Писанка [Марія]. Та ще дітей немає ж, – як дівка.
Словник української мови у 20 томах
молодець —
Всякий молодець на свій образець. Кожний думає про себе добре. Молодець проти овець, а проти молодця і сам, як вівця. Іронія про боягуза, який сміливий лише проти слабких.
Приповідки або українсько-народня філософія
молодець —
Молоде́ць, молодця́, -лодце́ві, -це́м, на -дці́, моло́дче! -лодці́, -дці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
молодець —
МОЛОДЕ́ЦЬ, дця, ч. 1. Молода неодружена людина; парубок. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє (Сл. Гр.); — Писанка [Марія]. Та ще дітей немає ж, — як дівка.
Словник української мови в 11 томах
молодець —
Молодець, -дця́ м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. н. п. Вдовець, чи молодець буде сужений?...
Словник української мови Грінченка