Значення в інших словниках
-
моногамія —
-ї, ж. 1》 Форма шлюбу, за якої кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; прот. полігамія. 2》 У тварин – спаровування самця протягом одного або кількох сезонів з тією самою самкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
моногамія —
Єдиноженство, див. моногінія
Словник чужослів Павло Штепа
-
моногамія —
МОНОГА́МІЯ, ї, ж. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія. Існує безперечний зв'язок між моногамією і визнанням особистісної природи жінки ..
Словник української мови у 20 томах
-
моногамія —
монога́мія (від моно... і ...гамія) 1. Одношлюбність; форма шлюбу та сім’ї, міцний союз чоловіка й жінки разом з їхніми дітьми.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
моногамія —
Шлюб одного чоловіка з однією жінкою.
Універсальний словник-енциклопедія
-
моногамія —
ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу і сім'ї — одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою), МОНОГА́МІЯ книжн.
Словник синонімів української мови
-
моногамія —
Монога́мія, -мії, -мією (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
моногамія —
МОНОГА́МІЯ, ї, ж. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія. Дикунству відповідав груповий шлюб, варварству — парний шлюб, цивілізації — моногамія (Енгельс, Походж.
Словник української мови в 11 томах
-
моногамія —
рос. моногамия одношлюбність; форма шлюбу та сім'ї, міцний союз чоловіка і дружини разом з їхніми дітьми.
Eкономічна енциклопедія