Орфографічний словник української мови

монокок

моноко́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. монокок — -а, ч. Безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. монокок — моноко́к (франц. monocoque, від грец. μόνος – один і франц. coque – шкаралупа, корпус) безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.  Словник іншомовних слів Мельничука