монокок

моноко́к

(франц. monocoque, від грец. μόνος – один і франц. coque – шкаралупа, корпус)

безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.

Значення в інших словниках

1. монокок — моноко́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. монокок — -а, ч. Безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки.  Великий тлумачний словник сучасної мови