мора —
-и, ч., діал. Дідько, хатній чорт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мора —
мо́ра шовкова тканина із хвилястим візерунком (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
мора —
• мора (лат. mora — проміжок часу, пауза) - в античному віршуванні тривалість вимови короткого складу, найменша одиниця відліку часу у вірші. Решта віршових одиниць — похідні від М.: довгий склад дорівнює, як правило, двом М., ямбічна стопа — трьом М. і т. д.
Українська літературна енциклопедія