Значення в інших словниках
-
мотет —
-у, ч., муз. Жанр вокальної або вокально-інструментальної багатоголосої музики.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мотет —
(фр. motet, від mot — слово) — 1. В ХІІ — XIV ст. — багатоголосний твір, де поєднувались кілька самостійних мелодій, які виконувались на різні літургійні тексти, інколи різними мовами. 2. В XV — XVIII ст.
Словник-довідник музичних термінів
-
мотет —
МОТЕ́Т, у, ч., муз. 1. Жанр вокальної багатоголосої музики. Установлено, що духовну контату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповоді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету (з наук.
Словник української мови у 20 томах
-
мотет —
моте́т (італ. mottetto, від motto – слово) муз. жанр вокальної багатоголосої музики.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мотет —
Середньовічна багатоголоса церковна пісня, яка ґрунтується на cantus firmus, від XV ст. — однотекстова a cappella; в XVII ст. — також з інструментами, сольними голосами.
Універсальний словник-енциклопедія