Орфографічний словник української мови

моторка

мото́рка

іменник жіночого роду

моторний човен

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. моторка — -и, ж., розм. Моторний човен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. моторка — МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен. – Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (О. Гончар); Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
  3. моторка — МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен. — Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (Гончар, Новели, 1954, 138); Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (Собко, Вогонь.., 1947, 33).  Словник української мови в 11 томах