моторка

МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен.

— Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (Гончар, Новели, 1954, 138);

Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (Собко, Вогонь.., 1947, 33).

Значення в інших словниках

1. моторка — мото́рка іменник жіночого роду моторний човен розм.  Орфографічний словник української мови
2. моторка — -и, ж., розм. Моторний човен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моторка — МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен. – Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (О. Гончар); Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах