моторка

МОТО́РКА, и, ж., розм.

Моторний човен.

– Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (О. Гончар);

Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. моторка — мото́рка іменник жіночого роду моторний човен розм.  Орфографічний словник української мови
2. моторка — -и, ж., розм. Моторний човен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моторка — МОТО́РКА, и, ж., розм. Моторний човен. — Товаришу Глухенький, позич до вечора моторки вивезти сіно з плавнів (Гончар, Новели, 1954, 138); Маленька швидка моторка блискавично перетяла Волгу (Собко, Вогонь.., 1947, 33).  Словник української мови в 11 томах