мрійливо —
Присл. до мрійливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мрійливо —
МРІ́ЙЛИ́ВО. Присл. до мрі́йли́вий. [Аврелія (мрійливо):] Я довго, довго в тую ніч не спала... (Леся Українка); Марина мрійливо дивилася кудись за вікно (В. Собко); У широкому коридорі, заповненому дітьми, настала мертва тиша. Тільки скрипка співала жалібно, мрійливо (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
мрійливо —
МРІ́ЙЛИ́ВО. Присл. до мрі́йли́вий. [Аврелія (мрійливо):] Я довго, довго в тую ніч не спала… (Л. Укр., III, 1952, 280); Марина мрійливо дивилася кудись за вікно (Собко, Звич. життя, 1957, 81); У широкому коридорі, заповненому дітьми, настала мертва тиша.
Словник української мови в 11 томах