мрійливо
МРІ́ЙЛИ́ВО.
Присл. до мрі́йли́вий.
[Аврелія (мрійливо):] Я довго, довго в тую ніч не спала... (Леся Українка);
Марина мрійливо дивилася кудись за вікно (В. Собко);
У широкому коридорі, заповненому дітьми, настала мертва тиша. Тільки скрипка співала жалібно, мрійливо (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)