Орфографічний словник української мови

мрійниця

мрі́йниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мрійниця — -і. Жін. до мрійник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мрійниця — МРІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до мрі́йник. Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, – і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (С. Васильченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. мрійниця — Мрі́йниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мрійниця — МРІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до мрі́йник. Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, — і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (Вас., II, 1959, 508); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  5. мрійниця — Мрійниця, -ці ж. Мечтательница. Желех.  Словник української мови Грінченка