Значення в інших словниках
-
мрійниця —
мрі́йниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мрійниця —
МРІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до мрі́йник. Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, – і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (С. Васильченко); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
мрійниця —
Мрі́йниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мрійниця —
МРІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до мрі́йник. Помітно було, що садила й поливала їх [квіти] із прихованою усмішкою жартівлива рука мрійниці, — і виросли вони і цвітуть тимо ж тихим, лукавим жартом дівчини-художниці (Вас., II, 1959, 508); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
мрійниця —
Мрійниця, -ці ж. Мечтательница. Желех.
Словник української мови Грінченка