муедзин —
-а, ч. У мусульман – служитель при мечеті, який з мінарету в певний час закликає віруючих до молитви.
Великий тлумачний словник сучасної мови
муедзин —
МУЕДЗИ́Н, а, ч. У мусульман – служитель при мечеті, який з мінарету в певний час закликає віруючих до молитви. На самій горі, на двох дуже ілюмінованих високих мінаретах стоять два муедзини й скликають турків на молитву (І.
Словник української мови у 20 томах
муедзин —
муедзи́н (тур., від араб. му’аддін) в ісламі служитель при мечеті, який у певний час закликає з мінарету мусульман до молитви.
Словник іншомовних слів Мельничука
муедзин —
МУЕДЗИ́Н, а, ч. У мусульман — служитель при мечеті, який з мінарета в певний час закликав віруючих до молитви. На самій горі, на двох дуже ілюмінованих високих мінаретах стоять два муедзини й скликають турків на молитву (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах