муніція

муні́ція

іменник жіночого роду

рідко

Значення в інших словниках

1. муніція — -ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. муніція — Стріливо, зброя  Словник чужослів Павло Штепа
3. муніція — МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., прост., заст. Амуніція (у 1 знач.). Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (О. Стороженко); А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки... (О. Олесь).  Словник української мови у 20 томах
4. муніція — МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.). Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (Стор., І, 1957, 265); А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки… (Олесь, Вибр., 1958, 289).  Словник української мови в 11 томах