муніція
МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.).
Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (Стор., І, 1957, 265);
А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки… (Олесь, Вибр., 1958, 289).
Словник української мови (СУМ-11)