Значення в інших словниках
-
мурування —
-я, с. 1》 Дія за знач. мурувати. 2》 Кам'яна або цегляна будівля; частина споруди з каменю, цегли.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мурування —
МУРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. мурува́ти. [Четвертий чоловік:] Я не вірив, що з того мурування буде діло (Леся Українка); Спочатку в бригаді Панько підносив цеглу, потім затирав цемент, аж через місяць підпустили його вчитися мурування (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
-
мурування —
Мурува́ння, -ння, -нню (дія)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мурування —
МУРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. мурува́ти. [Четвертий чоловік:] Я не вірив, що з того мурування буде діло (Л. Укр., І, 1951, 456); Спочатку в бригаді Панько підносив цеглу, потім затирав цемент, аж через місяць підпустили його вчитися мурування (Смолич.
Словник української мови в 11 томах
-
мурування —
1. Процес зведення стін. Прийнято розрізняти два основні типи стіни, який вона набуває після мурування: пластичний (живописний) — кладка з цегли або каменів покривається шаром штукатурки, стуку, ґрунту тощо...
Архітектура і монументальне мистецтво
-
мурування —
Мурува́ння, -ня с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Словник української мови Грінченка