мюрид —
-а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама).
Великий тлумачний словник сучасної мови
мюрид —
МЮРИ́Д, а, ч. Послушник, послідовник, учень найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов'язані були беззаперечно коритися своєму вищому наставникові – імаму (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
мюрид —
мюри́д, мури́д (араб.) 1. У мусульман-суфіїв послушник, послідовник і учень якогось релігійного наставника (мюршида) – імама або шейха. 2. Послідовник мюридизму.
Словник іншомовних слів Мельничука
мюрид —
МЮРИ́Д, а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов’язані були беззаперечно коритись своєму вищому наставникові — імаму (Іст. СРСР, II, 1957, 161).
Словник української мови в 11 томах