1. Орфографічний словник української мови

мюрид

мюри́д

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мюрид — -а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мюрид — МЮРИ́Д, а, ч. Послушник, послідовник, учень найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов'язані були беззаперечно коритися своєму вищому наставникові – імаму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. мюрид — мюри́д, мури́д (араб.) 1. У мусульман-суфіїв послушник, послідовник і учень якогось релігійного наставника (мюршида) – імама або шейха. 2. Послідовник мюридизму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мюрид — МЮРИ́Д, а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов’язані були беззаперечно коритись своєму вищому наставникові — імаму (Іст. СРСР, II, 1957, 161). Словник української мови в 11 томах