1. Словник української мови в 11 томах

мюрид

МЮРИ́Д, а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама).

Мюриди-послушники зобов’язані були беззаперечно коритись своєму вищому наставникові — імаму (Іст. СРСР, II, 1957, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мюрид — мюри́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мюрид — -а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мюрид — МЮРИ́Д, а, ч. Послушник, послідовник, учень найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов'язані були беззаперечно коритися своєму вищому наставникові – імаму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мюрид — мюри́д, мури́д (араб.) 1. У мусульман-суфіїв послушник, послідовник і учень якогось релігійного наставника (мюршида) – імама або шейха. 2. Послідовник мюридизму. Словник іншомовних слів Мельничука