мюрид
мюри́д, мури́д
(араб.)
1. У мусульман-суфіїв послушник, послідовник і учень якогось релігійного наставника (мюршида) – імама або шейха.
2. Послідовник мюридизму.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мюрид — мюри́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мюрид — -а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мюрид — МЮРИ́Д, а, ч. Послушник, послідовник, учень найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов'язані були беззаперечно коритися своєму вищому наставникові – імаму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- мюрид — МЮРИ́Д, а, ч., іст. Послушник найвищого мусульманського наставника (шейха або імама). Мюриди-послушники зобов’язані були беззаперечно коритись своєму вищому наставникові — імаму (Іст. СРСР, II, 1957, 161). Словник української мови в 11 томах