мілко —
пр., неглибоко, плитко, о. горобцеві по коліна.
Словник синонімів Караванського
мілко —
Присл. до мілкий. || безос., у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мілко —
МІ́ЛКО. Присл. до мілки́й. Насіння великозерних сортів кавунів слід загортати трохи глибше, а дрібне насіння – мілкіше (з наук. літ.); Марко Артьомов теж пройшовся борозною, подивився, що оралося мілко, заглибив плуга (С. Чорнобривець); // безос., у знач.
Словник української мови у 20 томах
мілко —
мі́лко ора́ти, зневажл. Поверхово виконувати, розуміти і т. ін. що-небудь. Тому горе, хто мілко оре (Укр.. присл..); Серед них (книжок) немало таких, що їх до друку не варто було рекомендувати...
Фразеологічний словник української мови
мілко —
Мі́лко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мілко —
МІ́ЛКО. Присл. до мілки́й. Насіння великозерних сортів кавунів слід загортати трохи глибше, а дрібне насіння — мілкіше (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 269); Марко Артьомов теж пройшовся борозною, подивився, що оралося мілко, заглибив плуга (Чорн.
Словник української мови в 11 томах