Значення в інших словниках
-
мінарет —
див. ВЕЖА.
Словник синонімів Караванського
-
мінарет —
-а, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мінарет —
МІНАРЕ́Т, у, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву. Пишний Босфор майнув золотим пасмом з мечетями, мінаретами (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мінарет —
мінаре́т (тур. minara, від араб. манара – маяк) баштоподібиа споруда при мечеті, з якої глашатай (муедзин) скликає мусульман на молитву.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мінарет —
Вежа біля мечеті, з якої муедзин 5 разів упродовж дня закликає вірних до молитви.
Універсальний словник-енциклопедія
-
мінарет —
Мінаре́т, -ту; -ре́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мінарет —
МІНАРЕ́Т, а, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликав мусульман на молитву. Пишний Босфор майнув золотим пасмом з мечетями, мінаретами (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
мінарет —
(араб. — місце, де запалюють вогонь) Баштоподібна споруда при мечеті, на яку підіймався муедзин для скликання віруючих на молитву.
Архітектура і монументальне мистецтво