Орфографічний словник української мови

мінотавр

мінота́вр

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мінотавр — -а, ч. У давньогрецькій міфології – чудовисько з тілом людини і головою бика, яке начебто пожирало живих людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мінотавр — мінота́вр (грец. Μινώταυρος) у давньогрецькій міфології чудовисько з тілом людини й головою бика, якого Мінос годував живими людьми. Убитий Тезеєм.  Словник іншомовних слів Мельничука