Орфографічний словник української мови

міношукач

міношука́ч

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. міношукач — -а, ч. Прилад для виявлення закладених мін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. міношукач — МІНОШУКА́Ч, а́, ч. Прилад для виявлення закладених мін. Сапери групами снують по всій висоті, як рибалки з вудлищами, з довгими міношукачами в руках (О. Гончар); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  3. міношукач — МІНОШУКА́Ч, а́, ч. Прилад для виявлення закладених мін. Сапери групами снують по всій висоті, як рибалки з вудлищами, з довгими міношукачами в руках (Гончар, III, 1959, 61); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Дмит., Обпалені… 1962, 126).  Словник української мови в 11 томах