міношукач

МІНОШУКА́Ч, а́, ч. Прилад для виявлення закладених мін.

Сапери групами снують по всій висоті, як рибалки з вудлищами, з довгими міношукачами в руках (Гончар, III, 1959, 61);

Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Дмит., Обпалені… 1962, 126).

Значення в інших словниках

1. міношукач — міношука́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. міношукач — -а, ч. Прилад для виявлення закладених мін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міношукач — МІНОШУКА́Ч, а́, ч. Прилад для виявлення закладених мін. Сапери групами снують по всій висоті, як рибалки з вудлищами, з довгими міношукачами в руках (О. Гончар); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах