мірятися —
-яюся, -яєшся, недок. 1》 Зіставляти себе в якому-небудь аспекті з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. 2》 Міряти себе, свій зріст. 3》 розм. Намагатися що-небудь зробити. 4》 тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мірятися —
МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (М.
Словник української мови у 20 томах
мірятися —
мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В.
Фразеологічний словник української мови
мірятися —
МІ́РЯТИСЯ (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь, чимсь); РІВНЯ́ТИСЯ розм. (бути або вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); ЗМАГА́ТИСЯ (не поступатися комусь, чомусь в якихось якостях, властивостях).
Словник синонімів української мови
мірятися —
МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
мірятися —
Мірятися, -ряюся, -єшся гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться.
Словник української мови Грінченка