мірятися
МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.
1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати.
І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (М. Коцюбинський);
Дівчата – Фрося та Парася – міряються косами, чия довша, й тихенько сміються (Грицько Григоренко);
* Образно. Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою... Було колись... Та що не минає? (Т. Шевченко).
2. Міряти себе, свій зріст.
3. розм. Намагатися що-небудь зробити.
Коли ж чує – ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок).
4. тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині.
Звичайно, доби культурного розвитку не міряються кількома роками (В. Еллан-Блакитний).
◇ (1) Мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами) перев. з ким. – змагатися в чомусь з ким-небудь.
Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко);
[Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко);
На батьківщині Шекспіра ще не з'явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (із журн.);
[Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан);
// боротися, битися з ким-небудь.
І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський);
Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський);
Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під'юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар);
// без дод. перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе.
Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський);
Нерідко на майдан .. сходилася молодь – випробувати себе, помірятися силами (із журн.);
Мі́ряти си́ли інші.
[юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили, – В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена);
(2) Мі́рятися / помі́рятися чуба́ми, жарт. – битися, не завдаючи противнику тілесних ушкоджень; боротися, чубитися.
Надворі хлопці мірялися чубами – хто кого переможе (з усн. мови).
Словник української мови (СУМ-20)