мірятися

МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати.

І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (М. Коцюбинський);

Дівчата – Фрося та Парася – міряються косами, чия довша, й тихенько сміються (Грицько Григоренко);

* Образно. Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою... Було колись... Та що не минає? (Т. Шевченко).

2. Міряти себе, свій зріст.

3. розм. Намагатися що-небудь зробити.

Коли ж чує – ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок).

4. тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині.

Звичайно, доби культурного розвитку не міряються кількома роками (В. Еллан-Блакитний).

◇ (1) Мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами) перев. з ким. – змагатися в чомусь з ким-небудь.

Яснозорівська [футбольна] команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко);

[Лотоцький:] Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко);

На батьківщині Шекспіра ще не з'явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (із журн.);

[Норма:] Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан);

// боротися, битися з ким-небудь.

І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський);

Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський);

Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під'юджували швидше видертися туди [на висоту] і помірятися силами з ворогом (О. Гончар);

// без дод. перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе.

Вони, оці [двопудові] гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський);

Нерідко на майдан .. сходилася молодь – випробувати себе, помірятися силами (із журн.);

Мі́ряти си́ли інші.

[юнаки] потому в борінні виснажливім міряли сили, – В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена);

(2) Мі́рятися / помі́рятися чуба́ми, жарт. – битися, не завдаючи противнику тілесних ушкоджень; боротися, чубитися.

Надворі хлопці мірялися чубами – хто кого переможе (з усн. мови).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірятися — (силою, спритністю) змагатися, рівнятися. Словник синонімів Полюги
  2. мірятися — мі́рятися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мірятися — (силами, якостями) змагатися; Д. намагатися, силкуватися, пробувати. Словник синонімів Караванського
  4. мірятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Зіставляти себе в якому-небудь аспекті з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. 2》 Міряти себе, свій зріст. 3》 розм. Намагатися що-небудь зробити. 4》 тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мірятися — мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Фразеологічний словник української мови
  6. мірятися — МІ́РЯТИСЯ (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь, чимсь); РІВНЯ́ТИСЯ розм. (бути або вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); ЗМАГА́ТИСЯ (не поступатися комусь, чомусь в якихось якостях, властивостях). Словник синонімів української мови
  7. мірятися — МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. мірятися — Мірятися, -ряюся, -єшся гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Словник української мови Грінченка