мірятися

МІ́РЯТИСЯ (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь, чимсь); РІВНЯ́ТИСЯ розм. (бути або вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); ЗМАГА́ТИСЯ (не поступатися комусь, чомусь в якихось якостях, властивостях). Дівчата — Фрося та Парася — міряються косами, чия довша (Грицько Григоренко); (Одарка:) Куди ж нам до вас рівнятись? Ми за вами й не потрапимо!.. (М. Кропивницький); -. Він просив нагадати вам, що чистотою наші лабораторії повинні змагатися з лікарнями (Ю. Шовкопляс).

ПРО́БУВАТИ (про спробу зробити, здійснити щось, звичайно при невпевненості щодо наслідку), ПОРИВА́ТИСЯ, МІ́РЯТИСЯ розм., ПРИМІРЯ́ТИСЯ (ПРИМІ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.: спро́бувати, попро́бувати, порва́тися, примі́ритися (примі́рятися), потрі́бувати діал. Славко не здав ані одного іспиту. Не пробував навіть здавати (Лесь Мартович); Воронюк поривався втекти і знову вертався, немов тягло його назад якоюсь силою (С. Васильченко); Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок); Дехто був з поміщицьких родин.. Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко). — Пор. 1. намага́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірятися — (силою, спритністю) змагатися, рівнятися. Словник синонімів Полюги
  2. мірятися — мі́рятися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мірятися — (силами, якостями) змагатися; Д. намагатися, силкуватися, пробувати. Словник синонімів Караванського
  4. мірятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Зіставляти себе в якому-небудь аспекті з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. 2》 Міряти себе, свій зріст. 3》 розм. Намагатися що-небудь зробити. 4》 тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мірятися — МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мірятися — мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Фразеологічний словник української мови
  7. мірятися — МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. мірятися — Мірятися, -ряюся, -єшся гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Словник української мови Грінченка