мірятися

мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Минко); (Лотоцький:) Я хотів чесно мірятись з тобою силами (І. Микитенко); На батьківщині Шекспіра ще не з’явилося драматургів, які могли б помірятися силою з великим предком і учителем (З журналу); (Норма:) Я готова помірятися силами з вашими шпигунами, містер Петерсон (Я. Галан); // Боротися, битися з ким-небудь. І не раз мірявся (Антоша) силою з найміцнішими парубками (М. Коцюбинський); Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось мірятися силами з ворогом (С. Добровольський); Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під’юджували швидше видертися туди (на висоту) і помірятися силами з ворогом (О. Гончар); // без додатка. Перевіряти свою спроможність у чомусь порівняно з іншими; випробовувати себе. Вони, оці (двопудові) гирі, лежали на площі, і кожної неділі парубки ходили сюди мірятися силою (М. Чабанівський); Нерідко на майдан .. сходилася молодь — випробувати себе, помірятися силами (З журналу). мі́ряти си́ли. Інші (юнаки) потому в борінні виснажливім міряли сили,— В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Переклад Бориса Тена).

мі́рятися / помі́рятися чуба́ми, жарт. Битися, не завдаючи противнику тілесних ушкоджень; боротися, чубитися. Надворі хлопці мірялися чубами — хто кого переможе (З усн. мови).

помі́рятися / мі́рятися з плече́м чиїм. Перевірити свої сили, свою спроможність у боротьбі, змаганні і т. ін. з кимсь; позмагатися з ким-небудь. — Нехай хоть (хоч) стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (І. Котляревський). порівня́ти плеча́ з ким. — Нехай лиш Тури, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, з Енеєм порівня плеча (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірятися — (силою, спритністю) змагатися, рівнятися. Словник синонімів Полюги
  2. мірятися — мі́рятися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мірятися — (силами, якостями) змагатися; Д. намагатися, силкуватися, пробувати. Словник синонімів Караванського
  4. мірятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Зіставляти себе в якому-небудь аспекті з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. 2》 Міряти себе, свій зріст. 3》 розм. Намагатися що-небудь зробити. 4》 тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мірятися — МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мірятися — МІ́РЯТИСЯ (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь, чимсь); РІВНЯ́ТИСЯ розм. (бути або вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); ЗМАГА́ТИСЯ (не поступатися комусь, чомусь в якихось якостях, властивостях). Словник синонімів української мови
  7. мірятися — МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. мірятися — Мірятися, -ряюся, -єшся гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Словник української мови Грінченка