1. Словник української мови в 11 томах

мірятися

МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати.

І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (Коцюб., II, 1955, 386);

Дівчата — Фрося та Парася — міряються косами, чия довша, й тихенько сміються (Григ., Вибр., 1959, 461);

*Образно. Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою… Було колись… Та що не минає? (Шевч., І, 1963, 79).

2. Міряти себе, свій зріст.

3. розм. Намагатися що-небудь зробити.

Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути (Барв., Опов.., 1902, 167).

4. тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині.

Звичайно, доби культурного розвитку не міряються кількома роками (Еллан, II, 1958, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мірятися — (силою, спритністю) змагатися, рівнятися. Словник синонімів Полюги
  2. мірятися — мі́рятися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мірятися — (силами, якостями) змагатися; Д. намагатися, силкуватися, пробувати. Словник синонімів Караванського
  4. мірятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Зіставляти себе в якому-небудь аспекті з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. 2》 Міряти себе, свій зріст. 3》 розм. Намагатися що-небудь зробити. 4》 тільки 3 ос. Виражатися в якій-небудь мірі, величині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мірятися — МІ́РЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Зіставляти себе в якому-небудь відношенні з ким-, чим-небудь; взаємно порівнювати. І не раз мірявся [Антоша] силою з найміцнішими парубками, незважаючи на офіцерські чини (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мірятися — мі́рятися / помі́рятися си́лою (си́лами), перев. з ким. Змагатися в чомусь з ким-небудь. Яснозорівська (футбольна) команда в останні роки була чемпіоном у районі і навіть їздила мірятись силами у Черкаси (В. Фразеологічний словник української мови
  7. мірятися — МІ́РЯТИСЯ (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь, чимсь); РІВНЯ́ТИСЯ розм. (бути або вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); ЗМАГА́ТИСЯ (не поступатися комусь, чомусь в якихось якостях, властивостях). Словник синонімів української мови
  8. мірятися — Мірятися, -ряюся, -єшся гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Словник української мови Грінченка