Значення в інших словниках
-
набуття —
(убігаються о набуття) — тут: прагнуть надбати [XIX] В Франції, напр., уважають всі верстви суспільні книгу довгу крайового найбезпечнішим поміщенням заощаджених грошей і убігаються о набуття порученої державою ренти, а уділ ширшої публіки робить публічний кредит значно таншим [XIX]
Словник з творів Івана Франка
-
набуття —
[набут':а] -т':а
Орфоепічний словник української мови
-
набуття —
-я, с. Дія за знач. набути, набувати I 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набуття —
НАБУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. набу́ти¹, набува́ти¹ 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану “господарську” підготовку (М.
Словник української мови у 20 томах
-
набуття —
Набуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
набуття —
НАБУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. набу́ти, набува́ти¹1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану "господарську" підготовку (Чаб., Стоїть явір..
Словник української мови в 11 томах
-
набуття —
Набуття, -тя́ с. Пріобрѣтеніе.
Словник української мови Грінченка