навивка

нави́вка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. навивка — -и, ж. 1》 Те саме, що навивання. 2》 Предмет, навитий на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. навивка — НАВИ́ВКА, и, ж. Те, що навите на що-небудь. З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни – від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. навивка — НАВИ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що навива́ння. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення (Наука.., 2, 1955, 10). 2. Предмет, навитий на що-небудь.  Словник української мови в 11 томах